Луцький інституту розвитку людини Університету «Україна»

На межі другого і третього тисячоліть наша цивілізація вступила в еру інформаційного суспільства. В умовах глобалізації економіки і зростання конкуренції інформація в різних формах стала одним з основних факторів розвитку організацій, підприємств, установ. Сьогодні інформація – це важливий стратегічний ресурс, що стоїть на одному рівні з людськими, енергетичними та сировинними ресурсами.

При переході до інформаційного суспільства на ринку праці невпинно зростає попит на фахівців, здатних жити і діяти в сучасному інформаційному середовищі. Систематизація документально фіксованої інформації вимагає вмінь організувати інформаційні потоки й масиви, структурувати, класифікувати, ефективно використовувати документну, архівну та бібілотечну інформацію для систематизації та гармонізації інформаційного простору.

Отже, відкриття у багатьох вищих навчальних закладах напряму підготовки «Документознавство та інформаційна діяльність» ("Інформаційна, бібліотечна та архівна справа") було реакцією на активні процеси, що відбулись в соціально-комунікативній сфери країни наприкінці ХХ – початку ХХІ ст.: стрімкий розвиток систем зв’язку, телекомунікацій, створення інформаційного системно-мережевого простору.

Своєчасність і перспективність цього напряму зумовлена двома основними чинниками. По-перше, це зростання ролі інформаційних процесів у всіх різновидах людської діяльності, поява постіндустріального (інформаційного) суспільства, глобалізація інформаційного простору. Створюються не лише інформаційно-аналітичні підрозділи, інформаційно-рекламні агенції, розширюється коло центрів науково-технічної інформації, патентних структур, архівних підрозділів, активізується робота книгозбірень із використанням інноваційних фори та методів роботи, а й посилюється значення високоякісного інформаційного забезпечення вищого керівництва всіх рівнів і напрямів соціального управління на базі новітніх технологій й застосування глобальних світових мереж. По-друге, це зростаюча роль документа, у т.ч. електронного, який є водночас носієм інформації, каналом соціальної комунікації, засобом збереження, реєстрації і передання інформації у просторі й часі, об’єктом охорони інтелектуальної власності та захисту авторських прав.

Кiлькiсть переглядiв: 376